- від'єднувальний
- -а, -е.Який призначений (використовується, придатний) для від'єднування.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
приєднувальний — а, е. Признач. для приєднування. •• Приє/днувальний зв язо/к лінгв. видозміна підрядного або сурядного зв язку між реченням і приєднувальною конструкцією. Приє/днувальні констру/кції лінгв. частини речення або окремі неповні речення, що… … Український тлумачний словник
роз'єднувальний — а, е. Який роз єднує що небудь. Роз єднувальний пристрій … Український тлумачний словник
з'єднувальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
приєднувальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
роз'єднувальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
возз'єднувальний — а, е. Який возз єднує … Український тлумачний словник
з'єднувальний — а, е. Признач. для з єднування чого небудь. З єднувальна муфта. З єднувальна тканина … Український тлумачний словник
об'єднувальний — а, е. Який кого , що небудь об єднує, виконує цю функцію, призначений для цього … Український тлумачний словник
об'єднувальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
а — I невідм., с. Перша літера українського алфавіту на позначення голосного звука а . II 1. спол. протиставний. 1) Поєднує речення, протиставлені змістом одне одному; значенням близький до але, проте, навпаки; із част. не (сполучення не ..., а або а … Український тлумачний словник